Назад до рубрики «Кредити» Кредити

Банкрутство фізичної особи: коли є сенс і що насправді списують

Автор: редакція Financity · Оновлено: 01.09.2026 · ~8 хв читання

Навколо банкрутства фізичної особи в Україні живуть дві крайності. Одні думають, що це магічна кнопка «списати все і забути» - подав заяву, і немає боргів. Інші вважають процедуру недоступною розкішшю для юристів з великим гаманцем. Правда - десь посередині: за подання власної заяви боржник не платить судового збору взагалі, але сама процедура триває місяці, коштує реальних грошей на арбітражного керуючого і залишає по собі наслідки на роки вперед. Розбираємо, як це працює насправді - на конкретних цифрах 2026 року.

Хто може подати заяву і за яких умов

Ініціювати власне банкрутство може тільки сам боржник - фізична особа чи фізична особа-підприємець. Кредитори не можуть подати таку заяву замість людини - право звернутися до господарського суду закон закріплює саме за боржником (ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства).

Щоб суд відкрив провадження, достатньо будь-якої однієї з чотирьох підстав - закон перелічує їх як альтернативні, а не як умови, що мають виконуватись одночасно:

  • сума прострочених зобов'язань становить не менше 30 мінімальних заробітних плат - при мінімальній зарплаті 8 647 грн у 2026 році це приблизно 259 410 грн;
  • боржник припинив погашати кредити в розмірі понад 50% щомісячних платежів протягом двох місяців;
  • державний виконавець виніс постанову про відсутність майна, на яке можна звернути стягнення;
  • існують інші обставини, що підтверджують загрозу неплатоспроможності.

Тобто формально навіть значно менший за 259 тисяч борг може стати підставою для заяви - якщо людина вже два місяці не в змозі платити більше половини щомісячних платежів. На практиці це не робить процедуру доцільною для невеликого боргу: самі витрати часу (місяці розгляду) і гроші на арбітражного керуючого, плюс наслідки на роки вперед (нижче), для одного простроченого займу в МФО на кілька тисяч гривень зазвичай не виправдані. Для такої ситуації раніше і дешевше спрацює реструктуризація чи пролонгація безпосередньо з кредитором.

Скільки це коштує насправді

Головний сюрприз для більшості - за подання власної заяви про неплатоспроможність боржник (фізична особа) не сплачує судовий збір: в офіційній таблиці ставок судового збору для господарського суду окремого пункту саме для такої заяви немає, на відміну від заяви кредитора про відкриття справи проти боржника - для неї збір становить 10 прожиткових мінімумів (понад 33 000 грн у 2026 році). Тобто для самого боржника вхід у процедуру безкоштовний.

Безкоштовний вхід - не безкоштовна процедура
Відсутність судового збору не означає, що вся справа безоплатна. Боржник авансує винагороду арбітражного керуючого - фахівця, який веде справу на кожній стадії. Це вже суттєва й індивідуальна сума, яка залежить від тривалості й складності конкретної справи, і саме вона - реальна стаття витрат. Точну суму варто уточнювати у господарському суді за місцем проживання ще до подання заяви.

Три стадії процедури

Після подання заяви суд ухвалює рішення про її прийняття протягом 5 днів, а підготовче засідання призначається не пізніше 15 робочих днів після цього. Далі справа проходить через до трьох послідовних етапів:

  1. Реструктуризація боргів. Боржник пропонує кредиторам план погашення - розтягнутий у часі графік виплат. Суд затверджує план у строк до 120 днів з моменту відкриття провадження.
  2. Погашення боргів. Якщо план виконується, боржник розраховується з кредиторами за погодженим графіком, і після його завершення суд списує залишок боргів, що підпадають під процедуру.
  3. Ліквідація майна. Якщо реструктуризація неможлива чи план зривається, майно боржника (крім захищеного законом) продають, а виручені кошти розподіляють між кредиторами - після чого суд так само списує залишок.

Яке майно залишається у боржника

До ліквідаційної маси - переліку майна, яке можуть продати для розрахунку з кредиторами, - не включається єдине житло сім'ї боржника: квартира загальною площею до 60 м² або житловий будинок до 120 м². Виняток - якщо це житло вже перебуває в заставі за окремим іпотечним договором, тоді на нього поширюються умови саме цього договору. Крім того, протягом процедури за боржником зберігається щомісячна сума в розмірі прожиткового мінімуму - на неї не можна звернути стягнення.

Які борги спишуть, а які - ніколи

Це найважливіше, що варто зрозуміти перед подачею заяви: банкрутство не скасовує геть усі зобов'язання людини.

Списують за результатами процедуриНе списують ніколи (ст. 134 Кодексу)
Кредити банків і МФО, кредитні карткиАліменти
Комунальні боргиВідшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
Борги за розстрочками й позиками у приватних осібІнші вимоги, нерозривно пов'язані з особистістю боржника
Інша звичайна споживча заборгованість

Тобто якщо основна причина боргової ями - прострочені мікрокредити, кредитні картки чи комуналка, процедура справді може «обнулити» ситуацію. Якщо ж мова про борг з аліментів чи завдану шкоду здоров'ю - банкрутство тут не допоможе в принципі, і варто одразу шукати інше рішення. Третя категорія - вимоги, нерозривно пов'язані з особистістю боржника - формулювання кодексу залишає доволі загальним, тож у нетиповій ситуації варто уточнювати в юриста, чи підпадає під неї конкретний борг.

Що буде після завершення процедури

Списання боргів - не остання крапка, і наслідки тримаються не один рік:

  • Повторне банкрутство - заборонено протягом 5 років після завершення попередньої справи; весь цей час людина також зобов'язана повідомляти майбутніх кредиторів про факт банкрутства при укладенні нових договорів.
  • Ділова репутація. Протягом 3 років колишній банкрут формально не вважається особою з бездоганною діловою репутацією - цей статус закон вимагає для власників і керівників окремих регульованих видів бізнесу (зокрема фінансових установ). На реєстрацію звичайного ФОП чи на найману роботу це обмеження не поширюється - розпочати таку діяльність можна одразу.
  • Кредитна історія. Запис про банкрутство зберігається в бюро кредитних історій близько 10 років з моменту останнього оновлення даних. Формально це не автоматична заборона на нові кредити, але на практиці суттєво звужує коло МФО й банків, готових видати позику.
  • Виїзд за кордон. Саме банкрутство не тягне автоматичної заборони на виїзд. Суд може тимчасово обмежити його лише окремим рішенням, якщо боржник свідомо перешкоджає процедурі - і таке обмеження знімається після завершення справи.

Коли краще спершу спробувати реструктуризацію

Формально закон дозволяє подати заяву і з відносно невеликим боргом. Але банкрутство - це завжди місяці розгляду, витрати на арбітражного керуючого і наслідки на 3-5-10 років вперед. Для типової проблеми з одним чи кількома мікрокредитами швидше, дешевше та без цих наслідків працюють інші кроки:

І лише коли жоден із цих варіантів не рятує ситуацію, а сума боргу перед кількома кредиторами справді велика і непідйомна - варто розглядати банкрутство як крайній, але законний спосіб почати з чистого аркуша.

Матеріал має ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. Процедура банкрутства фізичної особи регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, а конкретні суми, строки та перспективи справи залежать від обставин кожного боржника. Перед подачею заяви варто проконсультуватися з фахівцем з права або звернутися за роз'ясненнями до господарського суду за місцем проживання.