Навколо банкрутства фізичної особи в Україні живуть дві крайності. Одні думають, що це магічна кнопка «списати все і забути» - подав заяву, і немає боргів. Інші вважають процедуру недоступною розкішшю для юристів з великим гаманцем. Правда - десь посередині: окремої ставки судового збору за заяву самого боржника закон не передбачає, але процедура триває місяці, вимагає авансу арбітражному керуючому (у 2026 році - майже 50 тисяч гривень) і залишає по собі наслідки на роки вперед. Розбираємо, як це працює насправді - на конкретних цифрах 2026 року.
Хто може подати заяву і за яких умов
Ініціювати власне банкрутство може тільки сам боржник - фізична особа чи фізична особа-підприємець. Кредитори не можуть подати таку заяву замість людини - право звернутися до господарського суду закон закріплює саме за боржником (ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
Щоб суд відкрив провадження, достатньо будь-якої однієї з трьох підстав (ч. 2 ст. 115):
- боржник припинив погашати кредити чи інші планові платежі в розмірі понад 50% місячних платежів за кожним із зобов'язань протягом двох місяців;
- у боржника немає майна, на яке можна звернути стягнення, а розшук такого майна виконавцем нічого не дав;
- є ознаки загрози неплатоспроможності.
Мінімальної суми боргу немає. Раніше серед підстав був поріг у 30 мінімальних зарплат, але Законом №2971-IX від 20.03.2023 його виключили. Тобто формально підставою може стати й невеликий борг - якщо людина вже два місяці не в змозі платити більше половини платежів. На практиці це не робить процедуру доцільною для невеликого боргу: самі витрати часу (місяці розгляду) і гроші на арбітражного керуючого, плюс наслідки на роки вперед (нижче), для одного простроченого займу в МФО на кілька тисяч гривень зазвичай не виправдані. Для такої ситуації раніше і дешевше спрацює реструктуризація чи пролонгація безпосередньо з кредитором.
Скільки це коштує насправді
Для справ про банкрутство Закон «Про судовий збір» (у редакції зі змінами від 18.06.2025) встановлює ставку 10 прожиткових мінімумів (33 280 грн у 2026 році) за заяву кредитора про відкриття провадження. Окремої ставки за заяву самого боржника - фізичної особи про неплатоспроможність у таблиці немає. Водночас у судовій практиці траплялися ухвали, якими заяву боржника залишали без руху через несплату збору, тож перед поданням варто уточнити поточний підхід свого господарського суду.
Як проходить процедура
Суд вирішує, чи прийняти заяву, не пізніше 5 днів, а підготовче засідання має відбутися не пізніше 15 робочих днів після цього (ст. 117). Якщо підстави є, суд відкриває провадження і одразу вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру реструктуризації (ст. 119). Далі:
- Реструктуризація боргів. Проєкт плану боржник подає разом із заявою, а остаточний план треба підготувати не пізніше трьох місяців з дня підготовчого засідання. У плані визначають, скільки щомісяця йде на погашення боргів, скільки залишається боржнику (не менше прожиткового мінімуму на нього і на кожного утриманця) і які борги буде прощено, якщо план виконають. Строк плану - до 5 років, для кредитів на житло - до 10 років (ст. 124). План має схвалити збори кредиторів.
- Погашення боргів - продаж майна. Якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження кредитори не схвалили план або вирішили перейти до цієї процедури, суд визнає боржника банкрутом (ст. 130). Майно, крім захищеного законом, продає керуючий реалізацією, а гроші розподіляють між кредиторами в черговості, встановленій законом.
- Звільнення від боргів. Завершуючи процедуру погашення, суд ухвалює рішення про звільнення боржника від боргів (ст. 134) - крім тих, які не списуються ніколи (див. нижче).
Важливо: це не автоматичне списання. Якщо за три місяці погоджений план не подано, суд може не лише визнати боржника банкрутом, а й закрити справу (ч. 11 ст. 126). Справу закривають і тоді, коли боржник подав неповну чи недостовірну декларацію і не виправив її за 7 днів після звіту керуючого або переписав майно на членів сім'ї (ч. 7 ст. 123). Декларацію подають за три роки, і вона охоплює всю сім'ю - подружжя (навіть якщо шлюб розірвано протягом трьох років), дітей, зокрема повнолітніх, і батьків (ч. 5 ст. 116). Верховний Суд прямо наголошує: процедура неплатоспроможності фізичної особи «не є процедурою списання боргів», а звільнення від боргів отримує лише добросовісний боржник.
Яке майно залишається у боржника
До ліквідаційної маси - переліку майна, яке можуть продати для розрахунку з кредиторами, - не включається єдине житло сім'ї боржника: квартира загальною площею до 60 м² (або житловою площею до 13,65 м² на кожного члена сім'ї) чи житловий будинок до 120 м² - якщо це житло не є предметом забезпечення, наприклад не перебуває в іпотеці (ч. 6 ст. 131). Не включаються також кошти на рахунках у пенсійних фондах і фондах соціального страхування, а суд може виключити майно, необхідне для нагальних потреб сім'ї, - загалом не більше ніж на 30 мінімальних зарплат (ст. 132). Під час реструктуризації за планом боржнику щомісяця залишають щонайменше прожитковий мінімум на нього і на кожного утриманця (ст. 124).
Які борги спишуть, а які - ніколи
Це найважливіше, що варто зрозуміти перед подачею заяви: банкрутство не скасовує геть усі зобов'язання людини.
| Списують за результатами процедури | Не списують ніколи (ст. 134 Кодексу) |
|---|---|
| Кредити банків і МФО, кредитні картки | Аліменти |
| Комунальні борги | Відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю |
| Борги за розстрочками й позиками у приватних осіб | Інші вимоги, нерозривно пов'язані з особистістю боржника |
| Інша звичайна споживча заборгованість |
Тобто якщо основна причина боргової ями - прострочені мікрокредити, кредитні картки чи комуналка, процедура справді може «обнулити» ситуацію. Якщо ж мова про борг з аліментів чи завдану шкоду здоров'ю - банкрутство тут не допоможе в принципі, і варто одразу шукати інше рішення. Третя категорія - вимоги, нерозривно пов'язані з особистістю боржника - формулювання кодексу залишає доволі загальним, тож у нетиповій ситуації варто уточнювати в юриста, чи підпадає під неї конкретний борг.
Що буде після завершення процедури
Списання боргів - не остання крапка, і наслідки тримаються не один рік:
- Повторне банкрутство. Протягом 5 років після визнання банкрутом нову справу за заявою цієї людини не відкриють (крім випадку, коли всі борги погашено повністю). Весь цей час перед укладенням договорів позики, кредиту, поруки чи застави треба письмово повідомляти іншу сторону про свою неплатоспроможність (ст. 135).
- Ділова репутація. Протягом 3 років після визнання банкрутом людина формально не вважається особою з бездоганною діловою репутацією (ст. 135) - цей статус закон вимагає для власників і керівників окремих регульованих видів бізнесу (зокрема фінансових установ). На реєстрацію звичайного ФОП чи на найману роботу це обмеження не поширюється - розпочати таку діяльність можна одразу.
- Кредитна історія. Запис про банкрутство зберігається в бюро кредитних історій близько 10 років з моменту останнього оновлення даних. Формально це не автоматична заборона на нові кредити, але на практиці суттєво звужує коло МФО й банків, готових видати позику.
- Виїзд за кордон. Автоматичної заборони немає. Але під час справи суд може заборонити боржнику виїзд за кордон як захід забезпечення вимог кредиторів - за клопотанням сторін або з власної ініціативи (ст. 118).
Коли краще спершу спробувати реструктуризацію
Формально закон дозволяє подати заяву і з відносно невеликим боргом. Але банкрутство - це завжди місяці розгляду, витрати на арбітражного керуючого і наслідки на 3-5-10 років вперед. Для типової проблеми з одним чи кількома мікрокредитами швидше, дешевше та без цих наслідків працюють інші кроки:
- домовитися про реструктуризацію чи пролонгацію напряму з МФО чи банком;
- якщо кредитор порушує закон при стягненні - скористатися правами боржника і поскаржитися на колекторів;
- для мобілізованих і учасників бойових дій - перевірити, чи діє законна пільга з кредитних канікул, яка забороняє нараховувати відсотки на весь час служби.
І лише коли жоден із цих варіантів не рятує ситуацію, а сума боргу перед кількома кредиторами справді велика і непідйомна - варто розглядати банкрутство як крайній, але законний спосіб почати з чистого аркуша.
Матеріал має ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. Процедура банкрутства фізичної особи регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (норми звірено з редакцією від 01.10.2026) і Законом «Про судовий збір»; розміри винагороди - за прожитковим мінімумом 2026 року (3 328 грн для працездатних осіб). Конкретні суми, строки та перспективи справи залежать від обставин кожного боржника. Перед подачею заяви варто проконсультуватися з фахівцем з права або звернутися за роз'ясненнями до господарського суду за місцем проживання.