Про виконавче провадження найчастіше дізнаються не з листа, а з екрана банківського застосунку: гроші на картці раптом недоступні, а причина не зрозуміла. Або навпаки - приходить SMS чи лист від державної чи приватної виконавчої служби, і перше відчуття - що це такий самий тиск, як дзвінки колекторів. Різниця принципова: виконавче провадження - це офіційна, врегульована законом процедура примусового стягнення боргу вже після рішення суду чи іншого встановленого законом документа, а не переговори з кредитором. У неї є чіткі правила, строки і обмеження, які захищають не лише кредитора, а й боржника - нижче розбираємо їх по пунктах.
Що таке виконавче провадження і хто такий виконавець
Виконавче провадження регулює окремий закон - Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016. Це завершальна стадія примусового стягнення: суд чи інший орган уже ухвалив рішення, боржник добровільно його не виконав, і тепер стягненням займається виконавець.
В Україні є два типи виконавців з однаковими повноваженнями за законом, але різною організацією роботи:
- Державний виконавець - працівник конкретного територіального органу державної виконавчої служби (район, місто чи область), до якого справа потрапляє за місцем проживання боржника чи розташування його майна;
- Приватний виконавець - незалежний фахівець, якого може обрати сам стягувач (той, на чию користь стягують борг); працює за тим самим законом, але не є державним службовцем.
Головна практична різниця між ними - не в повноваженнях, а в тому, скільки додатково платить боржник (детальніше - у розділі про виконавчий збір нижче).
Із чого все починається - виконавчі документи
Провадження відкривають не «через борг» саме собою, а на підставі конкретного офіційного документа. Найпоширеніші з них:
- виконавчий лист або судовий наказ, видані судом за результатами розгляду справи;
- виконавчий напис нотаріуса;
- постанова про накладення адміністративного стягнення;
- інші документи, які закон прямо визначає як виконавчі.
Скільки коштує примусове стягнення - виконавчий збір
За рішеннями майнового характеру державний виконавець одночасно з відкриттям провадження стягує з боржника виконавчий збір - 10% від суми, що підлягає примусовому стягненню, і ця сума йде до державного бюджету, а не кредитору (ст. 27 Закону «Про виконавче провадження»). У приватного виконавця такого збору немає - натомість за виконання рішення він отримує окрему винагороду, яка не зараховується до бюджету. Тобто для боржника загальна сума витрат за фактом стягнення в обох випадках зростає - різниця лише в тому, куди йдуть ці кошти.
Що може зробити виконавець
Закон дає виконавцю декілька основних інструментів примусового виконання:
- арешт коштів на банківських рахунках - саме це найчастіше і бачить боржник як «зникнення» грошей з картки;
- арешт, опис і за потреби продаж майна боржника в межах суми боргу;
- відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії чи іншого регулярного доходу - у визначених законом межах (див. таблицю нижче);
- тимчасове обмеження права виїзду за кордон - на практиці найчастіше застосовується при заборгованості з аліментів (сукупно за чотири місяці, а якщо дитина з особливими потребами - за три) і знімається одразу після погашення боргу.
Скільки можуть утримати із зарплати чи пенсії
Розмір відрахувань регулює стаття 70 закону і розраховують його від суми, що залишилася після сплати податків і єдиного соціального внеску:
| Ситуація | Максимум із кожної виплати |
|---|---|
| Звичайне стягнення за одним виконавчим документом | 20% |
| Кілька виконавчих документів одночасно | до 50% |
| Аліменти, відшкодування шкоди від каліцтва, ушкодження здоров'я чи смерті | до 50% |
| Аліменти на неповнолітніх дітей; відрахування при виправних роботах | до 70% |
Тобто для типового боргу перед МФО чи банком без обтяжливих обставин межа - 20% з однієї виплати, а не «все до копійки», навіть якщо провадження вже відкрито.
Які виплати захищені від стягнення повністю
Окремо від відсоткових лімітів стаття 73 закону визначає перелік виплат, на які стягнення не можна звернути взагалі, незалежно від суми боргу. Серед них - вихідна допомога при звільненні, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, одноразова допомога при народженні дитини, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на лікування та поховання, а також низка військових і компенсаційних виплат, зокрема одноразова допомога при загибелі чи інвалідності військовослужбовця і благодійна допомога учасникам бойових дій. Перелік у законі ширший за ці приклади - якщо є сумнів щодо конкретної виплати, варто звірити її з повним текстом статті 73 або уточнити безпосередньо у виконавця.
Як безкоштовно перевірити, чи є на вас виконавче провадження
Є два різні державні сервіси, і плутати їх не варто:
- Єдиний реєстр боржників (erb.minjust.gov.ua) - публічна база Міністерства юстиції. Пошук за прізвищем, ім'ям, по батькові та датою народження безкоштовний, реєстрація не потрібна. Показує сам факт відкритого провадження, але не деталі суми чи реквізитів.
- Автоматизована система виконавчого провадження, АСВП (asvpweb.minjust.gov.ua) - для сторін конкретної справи. Щоб побачити постанови виконавця, суму боргу, реквізити для оплати й рух коштів, потрібні номер провадження та ідентифікатор доступу - обидва вказані в постанові про відкриття провадження, яку надсилає виконавець.
Як зняти арешт з рахунку
Найшвидший спосіб - погасити борг повністю: виконавець знімає арешт після офіційного підтвердження надходження коштів. Якщо є підстави вважати дії виконавця незаконними (наприклад, арештовано суму, що перевищує борг, або зачеплено захищені законом виплати), можна подати скаргу на його дії чи бездіяльність. Закон відводить на це 10 днів, а суди на практиці рахують цей строк у календарних, а не робочих днях - тож зволікати з поданням не варто. Скаргу розглядають також у 10-денний строк, а підсумкове рішення можна додатково оскаржити в суді.
Якщо ж гроші на рахунку потрібні негайно, а сама справа ще не вирішена - саме для цього і існує описана вище норма про щомісячне зняття в межах двох мінімальних зарплат з одного визначеного рахунку.
Скільки часу діє виконавчий документ
Виконавчі документи можна пред'явити до примусового виконання протягом трьох років з дня набрання рішенням законної сили (ст. 12 закону) - це загальне правило. Винятки: для посвідчень комісій з трудових спорів і документів, де стягувачем виступає державний орган, строк коротший - три місяці. А для документів про періодичні платежі (передусім аліменти) пред'явити їх можна протягом усього періоду, на який присуджені виплати - тобто фактичного обмеження в часі тут немає, поки триває сама виплата.
Не плутати з блокуванням картки через фінмоніторинг
Заарештований виконавцем рахунок - це не те саме, що картка, тимчасово заблокована банком через фінансовий моніторинг (підозріла операція, невідповідність профілю клієнта тощо). У другому випадку причина зовсім інша, діють свої строки розблокування, і виконавче провадження тут ні до чого - детальніше про цю окрему ситуацію читайте в матеріалі «Банк заблокував картку: чому так стається і що робити».
Матеріал має ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. Виконавче провадження регулюється Законом України «Про виконавче провадження», а конкретні строки, суми й дії виконавця залежать від обставин кожної справи. Для дій щодо конкретного провадження варто звертатися безпосередньо до виконавця, який його веде, або до фахівця з права.