В Україні немає окремого «податку на спадщину»: успадковане майно вважається доходом спадкоємця і оподатковується податком на доходи фізичних осіб за статтею 174 Податкового кодексу, а в окремих випадках - ще й військовим збором. Більшість родин не платить нічого, бо близькі родичі успадковують за нульовою ставкою. Але коло «близьких» у кодексі ширше, ніж багато хто думає, - а для решти спадкоємців податок відчутний. Розбираємо, хто і скільки платить, як і коли сплатити.
Ставки: хто скільки платить
| Хто успадковує | ПДФО | Військовий збір | Разом |
|---|---|---|---|
| Члени сім'ї 1 ступеня: батьки, чоловік або дружина, діти, зокрема усиновлені | 0% | 0% | 0% |
| Члени сім'ї 2 ступеня: рідні брати й сестри, бабусі й дідусі з обох боків, онуки | 0% | 0% | 0% |
| Усі інші спадкоємці-резиденти, якщо спадкодавець - резидент: племінники, дядьки й тітки, двоюрідні родичі, зять, невістка, тесть, свекруха, вітчим, мачуха, пасинки, друзі | 5% | 5% | 10% |
| Спадкоємець-нерезидент від спадкодавця-резидента або будь-який спадкоємець від спадкодавця-нерезидента | 18% | 5% | 23% |
Хто належить до першого і другого ступенів споріднення, визначає підпункт 14.1.263 Податкового кодексу, і цей перелік закритий. Тому, наприклад, вітчим, мачуха чи пасинок, навіть якщо родина жила разом десятиліттями, для податку - «інші спадкоємці». Військовий збір не нараховується на доходи, що оподатковуються за нульовою ставкою, тож родичі першого і другого ступеня не платять і його.
Пільги незалежно від споріднення
За нульовою ставкою, навіть якщо спадкоємець не є близьким родичем, успадковують:
- особи з інвалідністю I групи, діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування - нерухомість, рухоме майно (зокрема авто), готівку та кошти на рахунках;
- діти з інвалідністю - нерухомість і рухоме майно;
- будь-який спадкоємець - радянські заощадження, внесені до Ощадбанку СРСР до 2 січня 1992 року, та внески в Ощадбанк України 1992-1994 років, які досі не компенсовані.
Заповіт чи закон: від чого насправді залежить податок
Поширена помилка - думати, що спадщина за заповітом оподатковується інакше. Насправді ставку визначає лише ступінь споріднення зі спадкодавцем. Важливо не плутати його з чергами спадкування з Цивільного кодексу:
- перша черга спадкоємців за законом - діти, подружжя, батьки; друга - рідні брати й сестри, бабусі та дідусі; третя - дядьки й тітки; четверта - особи, які жили зі спадкодавцем однією сім'єю щонайменше п'ять років;
- для податку ж нульова ставка діє для першого і другого ступенів споріднення, куди входять і онуки, хоча окремої черги для них у Цивільному кодексі немає.
Тож тітка, яка успадкувала як спадкоємиця третьої черги, і друг, якому квартиру заповіли, сплатять однаково - 10% від вартості.
Від якої суми рахують податок
Якщо спадщина оподатковується за ставкою 0%, її ринкову вартість для оподаткування не визначають взагалі (пункт 174.8 кодексу). Для інших спадкоємців базою є оціночна або ринкова вартість майна за правилами пункту 172.3 - для нерухомості це зазвичай звіт про оцінку від сертифікованого оцінювача. Вартість легкових авто, мотоциклів і мопедів визначають за окремими правилами статті 173.
Приклад. Племінник успадковує квартиру, оціночна вартість якої 1 500 000 грн. ПДФО 5% - 75 000 грн, військовий збір 5% - ще 75 000 грн. Разом 150 000 грн. Якби ту саму квартиру успадкував брат померлого, податок дорівнював би нулю.
Коли і як сплатити
Порядок визначає пункт 174.3 Податкового кодексу:
- Спадкоємці зі ставкою 0% нічого не сплачують і декларацію не подають.
- Резиденти, які мають сплатити 5%, можуть зробити це до нотаріального оформлення спадщини, тоді декларацію подавати не потрібно. Якщо не сплатили, дохід потрібно вказати в річній податковій декларації до 1 травня наступного року і сплатити податок до 1 серпня.
- Нерезиденти зобов'язані сплатити податок до отримання свідоцтва про право на спадщину: без документа про сплату нотаріус свідоцтво не видасть.
Реквізити для сплати зазвичай підказує нотаріус, який веде спадкову справу. Нотаріуси передають до податкової інформацію про кожне видане свідоцтво про право на спадщину із сумою доходу спадкоємців, які сплачують 5%, тож «забути» про податок не вийде.
Скільки коштує оформлення
- Державне мито за видачу свідоцтва про право на спадщину - 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, тобто 34 грн.
- Від мита звільнені, зокрема, неповнолітні спадкоємці; ті, хто успадковує житловий будинок чи квартиру, де прожив щонайменше шість місяців після смерті спадкодавця; спадкоємці майна осіб, які загинули, захищаючи Україну.
- Послуги нотаріуса. У приватного нотаріуса їхня вартість визначається домовленістю, тому ціни варто порівняти заздалегідь.
- Оцінка майна - потрібна, коли треба рахувати податок за ставкою 5% чи 18%.
Строки, які не можна пропустити
Податок можна сплатити будь-коли до нотаріального оформлення, а от саму спадщину потрібно встигнути прийняти. Загальний строк - шість місяців з дня смерті спадкодавця (стаття 1270 Цивільного кодексу). Хто постійно проживав разом зі спадкодавцем, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо за цей час не відмовився від неї. Під час воєнного стану діють особливості: якщо смерть зареєстрували пізніше ніж через місяць, строки для спадкування рахують від дня державної реєстрації смерті.
Подарунок оподатковується так само
Якщо майно вам подарувала фізична особа, діють ті самі правила, що й для спадщини (пункт 174.6): подарунок від родича першого чи другого ступеня - 0%, від інших людей - 5% і 5% військового збору. Тому дарування квартири братові чи онукові податку не породжує, а племінникові - так.
Матеріал має ознайомчий характер і не є податковою чи юридичною консультацією. Підстави - Податковий кодекс України (п.п. 14.1.263, ст. 167, 174, п. 49.18.4, 179.7, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX), Цивільний кодекс України (ст. 1261-1264, 1268, 1270, Прикінцеві та перехідні положення), декрет Кабміну «Про державне мито» №7-93. Спірні питання щодо оцінки майна, статусу резидента та строків краще з'ясувати з нотаріусом.